Комунальний заклад "Неповна середня загальноосвітня школа-інтернат м. Орджонікідзе Дніпропетровської області"

 

Історія школи

Історична довідка розвитку та діяльності комунального закладу «Неповна середня загальноосвітня школа – інтернат
м. Орджонікідзе Дніпропетровської області»
    В одному з куточків мальовничого гірницького містечка Орджонікідзе серед тінистих дерев розташована школа-інтернат. Її територія займає 0,5 га.
           Школа розміщена в двох корпусах: навчальному і спальному, які зєднанні між собою галереями. Світлі, просторі кабінети, затишні спальні кімнати,великий стадіон, їдальня-кафе “Вітрильник” – все це для нормального навчання та відпочинку вихованців. У вересні 1962 року в коридорах  новобудови  школи-інтернату вперше пролунали дзвінкі дитячі голоси.  Заснована з ініціативи  міської влади,   майже за  50 років роботи вона дала старт у самостійне життя  2255 вихованцям, залишившись рідною домівкою в житті кожного з них.

          Неповна середня загальноосвітня школа-інтернат – це загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дітей, які потребують соціальної допомоги, на базову середню освіту. В школі навчаються діти з різних соціальних категорій: діти, позбавлені батьківського піклування, діти з неповних, багатодітних, неблагополучних сімей та сімей , що опинилися у скрутному становищі, діти з особливими освітніми потребами та діти-інваліди.

            За майже півстолітнє  функціонування  заклад змінив декількох керівників, кожен з яких вніс свою частку в розвиток школи.

        Першим директором школи-інтернату була  Д. І. Аксаментовська  (1962-1963). Саме вона стояла біля шкільного штурвалу, зустрічаючи перших вихованців закладу. Першими вчителями та вихователями були: Юшко А. І. (вихователь 1-го випуску 1963р.), Черкашина Лідія Пилипівна (вихователь 1-го випуску 1963р.), Краєвська Олена Романівна, Макієнко Валентина Феофанівна, Петер Антоніна Тарасівна, Маркова Галина Павлівна, Цибенко Клавдія Михайлівна, Довженко Катерина Полікарпівна, Андросова Ада Василівна, Каращук Любов Григорівна, Джулай Лариса Михайлівна, Бєляєва Поліна Афанасівна (старший вихователь).

 

 

          Протягом 3-х наступних років (1963-1966)   школою керувала Н. В. Рагуліна-Погребняк.   Директор працювала  над створенням дитячого колективу,багато енергії,творчості вкладала на згуртування дитячого та педагогічного колективів, велику увагу приділяла проблемі  трудового виховання школярів.

  

      Ветеран Великої Вітчизняної війни О. М. Ключинський (1966-1973), продовжуючи діяльність своїх попередників, трудився над створенням дитячого і педагогічного колективу, багато зробив для оснащення навчальних кабінетів новими технічними засобами. За його безпосередньої участі в школі було відкрито Зал бойової слави, на досить високому рівні проводилася пошукова робота. Й до нині Олексія Михайловича згадують, як справжнього майстра своєї справи, учителя всіх учителів. 

          З приходом до керівництва Л.О. Баглій (1973-1980 р.р.) особлива увага в роботі приділялась проблемі самоврядування учнівського колективу, моральному становленню особистості, вихованню учнів на досвіді старших поколінь. 

 

 

         У 1981-2001 навчальних роках посаду директора обіймала «Відмінник освіти України» З.Г.Мандюкова.  Вона працювала над розбудовою  школи, забезпеченням сприятливих умов для громадянського, морального та фізичного становлення вихованців. Саме їй належить ініціатива переобладнання спального корпусу школи.

        З 2001-2009  навчальні  роки  заклад очолювала О.І.Заболотня, «Відмінник освіти України». Прагнучи об’єднати зусилля педагогічного та учнівського колективів зробити шкільне життя змістовнішим, веселішим та цікавішим, директор запропонувала нову модель навчально-виховного процесу — школа-дитяча громадська організація  « Барвінкова країна», до складу якої увійшли учні, колектив закладу й батьківська громадськість.

Комфортно почувають себе наші вихованці  у світлих класах, в затишних, по-домашньому обладнаних спальнях. В школі щорічно проводиться ремонт на кошти, що виділяються міськвиконкомом та спонсорами,  учні безкоштовно забезпечуються харчуванням, по можливості отримують  необхідний одяг і взуття.

           В школі працює  30 педагогів:  15 вчителів, 10 вихователів, педагог-організатор, психолог, соціальний педагог, логопед, бібліотекар.

 

 

         У школі-інтернаті завжди бажаними гостями є ветерани педагогічної праці, які  весь багаж знань щедро передавали у спадок не лише вихованцям, а й молодим колегам. Серед них  К.П.Довженко,  Н.Я.Крушельницька,  Т.Ф.Пугач, А.А.Ябченко, С.І.Федько, Г.Г.Кушнірчук, О.Є.Костикова,  Т.К.Кулікова,  Н.К.Нагорна, В.Р.Кузьменко,  П.В.Мурашко, Г.М.Росіна,   Т.К.Саврасова, Є.С.Матковська,   Н.О.Цупрова, Г.Г.Шульга, Л.М.Смірнова. 

 

 

       З 2002 року в КЗ "НСЗ школа-інтернат" відкрито класи для дітей з особливостями психофізичного розвитку. Метою відкриття таких класів є: здійснення  комплексної корекції та реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей.  Це три  класи для учнів, які навчаються за програмою спеціальної загальноосвітньої школи, що включають до свого складу учнів з 1 по 9 класи та клас реабілітації для дітей  зі складними дефектами розвитку. 

       З 2009 року і до сьогодні  заклад очолює  спеціаліст  вищої категорії  В.М.Туліна.  Головною метою  діяльності закладу на даний момент є створення оптимальних психолого-педагогічних умов для самореалізації  індивідуального розвитку особистості.

Навчальний заклад постійно співпрацює з міськими службами, громадськими організаціями, які допомагають у забезпечені всебічного розвитку особистості учня, виховання на основі розкриття і повної реалізації його потенційних можливостей, розумових та фізичних здібностей.